Якою буде зима 2026-27 в Україні за прогнозами моделей
Довгострокові прогнози світових центрів погоди
Сезонні прогнози на зиму 2026-27 для України вже оприлюднили провідні світові метеоцентри, серед яких ECMWF, NOAA та Copernicus. Усі вони використовують дані супутників, океанічних буїв та сучасних кліматичних моделей. На основі багатьох сценаріїв моделі сходяться на тому, що найбільша ймовірність припадає на аномально м’яку погоду на півдні та центрі України, а Північ і Схід зберігають шанси на короткі періоди серйозних холодів. Середня зимова температура по Україні очікується на 1-2 градуси вище за кліматичну норму останніх десятиліть.
За оцінками NOAA, зима може характеризуватися нетривалими, але гострими похолоданнями у східних і північних областях. Європейський центр середньострокових прогнозів (ECMWF) також вказує на підвищений ризик тепліших зимових місяців у південних регіонах, особливо в грудні й лютому.
Оцінка сезонних моделей для України
Сезонні моделі для України свідчать, що температура повітря впродовж трьох зимових місяців буде розподілена нерівномірно. Можливі короткі сплески холоду та швидке повернення до плюсових значень. Грудень 2026 року знаменується підвищеним температурним фоном у більшості областей: середні значення можуть бути на 1,5-2,5° вище за норму.
Січень, як правило, лишається найхолоднішим місяцем, але моделі прогнозують, що й у цей період середньодобова температура в центрі та на заході України рідко опускатиметься нижче -3…-5°. Схід та північ ризикують отримати кілька тижнів справжньої зимової погоди з нічними морозами до -15°, однак довго це не триватиме.
Лютий, за розрахунками Copernicus та Meteostat, найімовірніше, буде дуже мінливим: можливі як короткі морози, так і відлиги з надлишком опадів, що цілком вписується в сучасну тенденцію аномального зимового клімату.
Організовані аномалії температур по місяцях
- Грудень: ймовірна аномалія +1,5…+2,5° до кліматичної норми, переважання плюсових температур на півдні та заході.
- Січень: очікується на 1° тепліше за норму, морози ймовірні, але короткотривалі.
- Лютий: може бути теплішим за середнє на 2°, значні коливання температури та ризик відлиг.
Порівняння з попередніми зимами
Останні 10 років погода в Україні демонструє поступове потепління зимового сезону. Наприклад, зима 2019-2020 року увійшла в історію як одна з найтепліших: середня температура сягнула -0,8° по країні, тоді як нормою вважається близько -2…-4°. За даними архіву pogoda.date, зима 2020-21 також була аномально теплою з короткими морозами у січні та лютому, але без тривалих періодів стабільної холодної погоди.
Якщо порівнювати із зимами 1987 та 2006 років, то ті сезони запам’ятались стійкими морозами та тривалими періодами низьких температур. Наприклад, у січні 1987 року в Сумах та Вінниці фіксували температури до -34°, а в лютому 2006 року у багатьох містах північного сходу України температура падала до -32°.
Дані Meteostat підтверджують, що за останні десятиліття середня температура зимових місяців в містах України зросла на 1-1,5°. Зимові місяці часто супроводжуються відлигами навіть на півночі й сході, а сталих морозів стає дедалі менше.
Найхолодніші та найтепліші зими останніх десятиліть
До найбільш холодних зим в Україні можна віднести сезони 1953-54, 1962-63, 1984-85 та 1986-87. У ці роки нічні температури на сході та півночі нерідко опускались до -30° і нижче, а тривалі морози трималися тижнями. Наприклад, у Луганську в лютому 1954 року спостерігався мінімум до -37°, у Полтаві в жовтні 1968-го -37°.
Натомість рекордно теплими стали зими 2006-07, 2019-20 та 2020-21, коли середньодобові температури переважно тримались у межах 0…-2°. У цей період навіть у Києві й Харкові сніг лежав недовго, а морози були короткими та незначними.
Зима 2026-27 за прогнозами моделей може повторити тенденції попередніх теплих сезонів, однак не виключені й короткі хвилі потужних морозів, особливо на сході та півночі України.
Кліматична норма: що таке і чому важлива для прогнозу
Поняття кліматичної норми
Кліматична норма – це середнє значення температури, опадів та інших метеорологічних параметрів, обчислене за довготривалий проміжок часу, зазвичай за 30 років. Вона слугує своєрідною відправною точкою, з якою порівнюють поточну та майбутню погоду. Саме тому кліматична норма має вирішальне значення для складання довгострокових прогнозів і дає змогу зрозуміти, наскільки майбутня зима може відрізнятися від звичних умов.
Наприклад, якщо зимові температури суттєво відхиляються від норми впродовж кількох сезонів, це може свідчити про зміну кліматичних тенденцій або вплив сильних атмосферних явищ. Завдяки кліматичній нормі легко побачити, чи зима тепліша чи холодніша за звичайну, а отже, підготуватися до можливих аномалій.
Середні зимові температури в українських містах
Розглядаючи кліматичну норму окремих міст, важливо враховувати географічне положення, вплив морів, гір та навіть урбанізованість території. Для наочності наведемо середні значення температури повітря впродовж зимових місяців (грудень-лютий) за останні 30 років для Києва, Львова, Одеси, Харкова та Дніпра, використовуючи дані pogoda.date з архіву метеостанцій.
| Місто | Середня температура зими, °C (1995-2025) |
|---|---|
| Київ | -2,6 |
| Львів | -2,1 |
| Одеса | -0,2 |
| Харків | -3,8 |
| Дніпро | -2,4 |
Помітно, що найтеплішою серед великих міст є Одеса, яку зігріває вплив Чорного моря, а найхолодніше взимку традиційно у Харкові. Київ, Львів і Дніпро демонструють схожі середні температури, втім в окремі роки вони можуть суттєво відрізнятися від цих значень.
Як змінювалися середні температури зим за останні 30 років
Аналізуючи температурні ряди українських міст, легко помітити тенденцію до потепління зим. Наприклад, у Києві середня температура зими в 90-х роках сягала -3,7°C, а в останню декаду вже наблизилась до -1,8°C. У Львові з середини 90-х до 2020-х зими стали теплішими на майже 1,5 градуси. Одеса демонструє ще відчутніше потепління: якщо в 90-х зими були близькі до -1,1°C, то нині середньозимова температура вже становить близько +0,5°C.
У Харкові та Дніпрі характер змін схожий: середня зимова температура підвищилась приблизно на 1-1,2 градуси за останні 30 років. Особливо різке потепління відзначено у 2010-2020-х роках, коли зими стали коротшими та з меншою кількістю стійких морозів. Такі зміни добре видно навіть на прикладі зим 2019-2022 років, коли кількість днів з температурою нижче -10°C була найменшою за всю історію метеоспостережень у більшості міст.
Важливо підкреслити, що попри середнє потепління, кожна зима може дивувати різкими відхиленнями від норми. Наприклад, у Дніпрі зима 2021-2022 року виділялася теплою погодою, тоді як у Харкові в січні 2017 року спостерігалися морози до -20°C і нижче, хоча середня температура того сезону все одно була близькою до кліматичної норми.
Кліматичні особливості регіонів України
Зима в Україні має яскраво виражену регіональну картину. На заході та в центрі, зокрема у Львові й Києві, зими зазвичай м’які, але з частими відлигами та вітрами. На сході, як у Харкові, переважають більш стійкі морози, частіше спостерігаються снігопади та значні перепади температури. На півдні, в тому числі в Одесі, зими коротші, малосніжні та часто переходять у затяжні осінні погодні сценарії з дощами та слабкими морозами.
У Дніпрі, як і в більшості міст Центральної України, зима характеризується нестабільністю: тут можливі й сильні морози, і тривалі відлиги, а перепади температури можуть сягати 15-20 градусів упродовж тижня. Такі особливості обумовлені як впливом повітряних мас з півночі, так і часом теплими вітрами з південного заходу.
Ці нюанси важливі для розуміння того, чому навіть при загальному потеплінні клімату українська зима залишається непередбачуваною. Кліматична норма допомагає побачити загальні тенденції, але щорічні коливання нікуди не зникають, і саме вони створюють той самий “характер” зими, який українці щороку чекають із хвилюванням і цікавістю.

Можливі сюрпризи зими: морози, відлиги, сніг і дощі
Ймовірність сильних морозів та їх історія
Українські зими відомі своєю непередбачуваністю: навіть коли сезон загалом теплий, окремі періоди здатні здивувати сильними морозами. У кожному регіоні є власний “рекорд холоду”, і ці показники залишаються актуальними для аналізу сучасних тенденцій. Наприклад, за даними pogoda.date, найнижча температура у Києві сягала -31° у січні 1950 року, у Харкові – -32° у березні 1964 року, а у Львові – -30° у лютому 1956 року. Вінниця та Полтава переживали аномальні -34° у січні 1987 року та жовтні 1968 року відповідно, а абсолютний мінімум для Луганська досягає позначки -37° (1954 рік).
Такі екстремальні морози трапляються дедалі рідше, але ризик повторення холодних хвиль залишається актуальним. Особливо це стосується східних та північно-східних областей, куди іноді заходить арктичне повітря. Досвід минулих років свідчить: навіть у відносно м’які зими Україна може пережити кілька днів із температурою нижче -20°, а місцями і -30°.
| Місто | Абсолютний мінімум, °C | Дата рекорду |
|---|---|---|
| Київ | -31 | 1950-01-11 |
| Харків | -32 | 1964-03-08 |
| Одеса | -25 | 1950-01-12 |
| Дніпро | -28 | 1954-02-02 |
| Львів | -30 | 1956-02-10 |
| Вінниця | -34 | 1987-01-09 |
| Полтава | -37 | 1968-10-26 |
| Луганськ | -37 | 1954-02-02 |
Кліматичні рекорди нагадують: зима в Україні може бути суворою навіть у XXI столітті. Тому жителям, особливо північних, східних і центральних регіонів, варто бути готовими до короткочасних, але сильних морозів.
Відлиги та нестабільна погода
Україна розташована на стику континентальних та морських повітряних мас, тож зими тут часто супроводжуються різкими коливаннями температури. Відлиги – звичне явище для західної й південної частини країни, де морське повітря з Балкан та Середземномор’я час від часу приносить потепління навіть у розпал зими. Наприклад, у Львові, Одесі чи Ужгороді у січні та лютому трапляються декілька днів із плюсовими температурами, коли сніг швидко тане, а на дорогах з’являється крига.
В останні роки відлиги стали частішими і на сході країни. Дослідження кліматичних даних з pogoda.date свідчать про збільшення кількості “теплих хвиль” посеред зими, коли температура піднімається до +3…+7°, а снігопади змінюються дощами. Відлиги не лише створюють плутанину на дорогах, а й впливають на аграрний сектор, підвищуючи ризик вимерзання озимих культур та руйнуючи природний покрив ґрунту.
Окрім відлиг, характерною рисою українських зим стала їх нестабільність. За кілька днів погода може змінитися від сильного морозу до зливи, що перетворюється на ожеледицю вже наступної ночі. Саме ця “гірка” температур і є причиною частих аварій, травм та ускладнень у роботі транспорту.
Прогноз опадів: сніг чи дощ
Серед зимових сюрпризів не останнє місце посідають опади – їхня кількість та форма залежать від багатьох факторів. Найбільше снігу традиційно випадає на заході, у Карпатах та Прикарпатті, де товщина снігового покриву може перевищувати 30-50 см. На рівнинній частині країни зими останніх років демонструють тенденцію до меншої кількості опадів, але періоди рясних снігопадів усе ще трапляються – особливо під час заходу циклонів із південного заходу.
У центральних, південних та східних областях все частіше замість снігу йде мокрий сніг або дощ. За архівами pogoda.date, у Дніпрі, Херсоні та Запоріжжі зими з мінімальним снігом і домінуванням дощових днів стають дедалі звичнішими. Але навіть тут можливі раптові снігопади, коли за одну ніч намітає кількадесят сантиметрів снігу.
Окрема проблема – ожеледиця, яка виникає за поєднання плюсової денної температури та нічного заморозку. Такі умови часто спостерігаються у Києві, Харкові, Черкасах і по всій центральній смузі. Ожеледиця особливо небезпечна для пішоходів та транспорту, тому дорожні служби щорічно закликають бути максимально уважними у періоди частих коливань температури.
Температурні “гойдалки” і різкі зміни погоди
Протягом однієї зими в Україні можна пережити кілька “хвиль” різкої зміни погоди, коли морози раптово змінюються потеплінням. Таке явище часто пов’язане з чергуванням впливу західних циклонів та холодних антициклонів із півночі чи сходу. Наприклад, у Києві протягом січня-лютого спостерігається відрізок із морозами до -15°, а вже за кілька днів температура піднімається до +3…+5°.
Від Карпат до Луганщини для зими характерний широкий розкид температур: від короткочасних відлиг до затяжних морозів. Не лише температура, а й характер опадів зазнає змін – сніг і дощ можуть чергуватися навіть протягом однієї доби.
В українських містах рекорди та тенденції свідчать, що зима 2026-27 може піднести не один сюрприз – від раптового похолодання до затяжної відлиги з дощами та ожеледицею. Слідкувати за оперативними оновленнями прогнозів важливо як ніколи, особливо у періоди різких погодних змін.
Порівняння даних pogoda.date із кліматичними рекордами
Абсолютні температурні рекорди зими в Україні
Архіви pogoda.date містять унікальну статистику про екстремальні температури, які фіксувалися в містах України за останні 70 років. Найсильніші морози за цей час були зафіксовані на сході та півночі країни – наприклад, у Луганську мінімальна температура сягала -37° у лютому 1954 року, а в Полтаві -37° у жовтні 1968 року. Для західних і південних областей абсолютні мінімальні температури зазвичай дещо вищі, наприклад, у Сімферополі -22°, у Херсоні -26°, в Одесі -25°.
Нижче наведено таблицю із найнижчими зимовими температурами, зафіксованими метеостанціями pogoda.date:
| Місто | Мінімальна температура, °C | Дата |
|---|---|---|
| Київ | -31 | 1950-01-11 |
| Харків | -32 | 1964-03-08 |
| Одеса | -25 | 1950-01-12 |
| Дніпро | -28 | 1954-02-02 |
| Луганськ | -37 | 1954-02-02 |
| Вінниця | -34 | 1987-01-09 |
| Полтава | -37 | 1968-10-26 |
| Житомир | -33 | 1987-01-09 |
| Суми | -34 | 1987-01-09 |
| Івано-Франківськ | -34 | 1963-01-20 |
| Тернопіль | -32 | 1987-01-09 |
| Чернівці | -31 | 1963-01-20 |
| Рівне | -31 | 2012-02-12 |
| Хмельницький | -31 | 1987-01-09 |
| Кропивницький | -31 | 1954-02-20 |
| Ужгород | -28 | 1954-01-28 |
| Херсон | -26 | 2006-01-23 |
Динаміка змін зимових температур по роках
За архівними даними pogoda.date, зими в Україні стали відчутно м’якшими за останні десятиліття. Якщо для 1950-1980 років були характерні часті тривалі періоди сильних морозів із температурами нижче -25°, то вже з 2000-х подібні явища трапляються рідше. Хвилі холоду коротші, а середньомісячні температури взимку підвищилися в середньому на 1,5-2° у порівнянні з серединою XX століття.
Яскравими прикладами аномально холодних зим стали 1954, 1963, 1987 та 2006 роки – саме тоді були зареєстровані історичні мінімальні температури у багатьох містах. Водночас останній рекордно сильний мороз у великих містах фіксувався в основному у 1987-2006 роках, що свідчить про зниження ймовірності екстремальних холодів у сучасності.
Аномальні зими: роки, які запам’яталися українцям
- 1954: рекордні морози на сході – мінімум -37° в Луганську, -34° у Сумах.
- 1963: значне похолодання в Івано-Франківську та Чернівцях – мінімум -34° та -31° відповідно.
- 1987: січневі морози в центрі та на заході – Вінниця -34°, Житомир -33°, Тернопіль -32°.
- 2006: хвиля холоду із морозами до -37° у Полтаві, -32° у Донецьку та Харкові.
- 2012: рекордно холодний лютий у Рівному – мінімум -31°.
Тренди сучасних зим
У 2010-х роках та на початку 2020-х абсолютні мінімальні температури зазвичай не опускалися до історичних рекордів, хоча окремі морози все ж траплялися. Наприклад, у Рівному у 2012 році фіксували -31°, але такі значення стали скоріше винятком. Середньомісячні температури грудня, січня і лютого у більшості міст зросли, а тривалі періоди із сильними морозами скоротилися. Водночас все ще можливі окремі тижні із різким зниженням температури, особливо під впливом арктичних вторгнень.
Відхилення сучасних зим від кліматичної норми
Статистика pogoda.date дозволяє оцінити, наскільки зими останніх років відрізняються від середніх багаторічних показників. У Києві середня температура січня за 1981-2010 роки становила близько -4°, тоді як в останні п’ятирічки вона часто коливалася від -2° до 0°. Подібна тенденція спостерігається і в інших містах – наприклад, у Львові зима стала теплішою на 1-1,5°, у Харкові й Одесі – на 1-2°.
Також помітно зросла частота зимових відлиг, коли температура підіймається вище 0°, навіть у традиційно холодних регіонах. Сніговий покрив став менш стійким, а кількість днів із морозами нижче -10° скоротилася майже удвічі у порівнянні з 1960-1980 роками. Водночас екстремальні аномалії все ще можливі, проте вони стали рідкісними на фоні загального потепління.

Що впливає на зиму в Україні: глобальні та локальні фактори
Глобальні кліматичні явища: ENSO та NAO
Українська зима значною мірою залежить від атмосферних процесів, що відбуваються далеко за межами країни. Одним з найвідоміших і найвпливовіших таких явищ є Ель-Ніньйо та його протилежність Ла-Нінья, які разом формують так званий ENSO – південно-тихоокеанське коливання. У роки потужного Ель-Ніньйо вірогідність м’яких зим в Україні зростає, адже глобальні процеси сприяють посиленню західного переносу повітряних мас. Це приносить у наш регіон часті відлиги, вищу за норму температуру та нестійкі опади. Навпаки, Ла-Нінья часто пов’язана з більш холодними і сухими зимами, хоча вплив її менш передбачуваний.
Ще один глобальний фактор – Північно-Атлантичне коливання, або NAO. Коли індекс NAO позитивний, західні вітри переважають, Атлантика ніби «відкриває двері» для потеплінь та дощів. Якщо індекс стає негативним, частіше панує континентальне повітря зі сходу, що приносить морози та снігопади. Зима 2026-27 також буде залежати від того, які фази ENSO і NAO співпадуть саме у ці місяці.
Чорне море та його вплив на українську зиму
Чорне море для південних регіонів України – потужний кліматичний регулятор у зимові місяці. Воно відносно повільно охолоджується, зберігаючи тепло до середини зими, і може суттєво пом’якшувати морози на узбережжі. У роки, коли море залишається незамерзлим, температура повітря у Одесі, Херсоні, Миколаєві та навколишніх областях частіше тримається вище середньої зимової по країні. Водночас, над теплим морем інколи формуються потужні циклони, які приносять рясні опади – особливо сніг чи мокрий сніг на південь та навіть у центральні області.
Досить часто у зимовий період над морем виникають так звані «чорноморські циклони». Вони можуть спричинити справжню негоду – сильний штормовий вітер, крижаний дощ або навіть хуртовину. Такий ефект найбільше відчутний у лютому та березні, коли температура повітря коливається навколо нуля.
Карпати: бар’єр і джерело мікрокліматів
Гірські масиви Західної України, насамперед Карпати, створюють унікальні зимові сценарії для цього регіону. Карпати виступають потужним бар’єром для західних вологих повітряних мас, сприяючи рясним снігопадам по гірському хребту та підвищенню вологості в долинах. До того ж, у підвітрених зонах часто формується затяжний мороз або сильні відлиги – залежно від напрямку повітряних потоків.
Узимку у високогір’ї нерідко фіксують значні перепади температури та опадів у порівняно невеликих відстанях, адже мікроклімат тут дуже мінливий. Саме у Карпатах найвища ймовірність сильних снігопадів, лавинної небезпеки та затяжної зими, що іноді триває до середини квітня.
Урбанізація та локальні особливості великих міст
Великі міста України, як-от Київ, Харків, Дніпро чи Одеса, мають власний вплив на зимову погоду завдяки феномену «острова тепла». Щільна забудова, транспорт та інфраструктура виділяють тепло, тому навіть у люті морози центр міста може бути на 1-2 градуси теплішим за околиці. Також у містах сніг тане швидше, а крижана кірка залишається рідше, ніж у сільській місцевості.
Ще один наслідок урбанізації – зміна структури опадів. Через високу концентрацію часточок у повітрі (аерозолів), у мегаполісах сніг випадає дрібнішим, туман виникає частіше, а ожеледиця нерідко тримається довше на дорогах. Це створює додаткові виклики для комунальних служб і транспорту.
Локальні кліматичні контрасти регіонів
Україна простягається із заходу на схід майже на 1300 кілометрів, що означає суттєві відмінності зимового клімату у різних областях. Північ і схід зазвичай мають суворіші морози, часті антициклони та менше опадів. На заході та південному заході, особливо у Закарпатті, зима м’якша і вологіша, зі значною кількістю снігу у горах. Центральна частина країни часто перебуває під впливом змішаних повітряних мас, тому тут спостерігається найрізноманітніша погода взимку.
Кліматичні особливості стають особливо помітними у періоди різких змін погоди, коли в один день північ може затягнути морозами -20°, а південь зустрічає відлигу та плюсову температуру. Саме тому прогноз погоди на зиму для кожного регіону України має свою специфіку і вимагає уважного аналізу як глобальних, так і локальних факторів.
Практичні поради: як підготуватись до зими 2026-27
Підготовка домівок до зимового сезону
Перед початком зими мешканцям міст і сіл України варто перевірити вікна, двері й утеплення стін у помешканні. Сучасні матеріали дозволяють швидко й без величезних витрат зробити додаткову ізоляцію, що помітно зменшить втрату тепла та рахунки за опалення. Важливо не забути оглянути системи опалення: якщо у вас автономний котел, переконайтеся у справності автоматики, перевірте наявність палива, а при централізованому опаленні – не ігноруйте профілактику радіаторів.
У приватних будинках особливої уваги потребують дахи й водостоки. Своєчасне очищення від листя і сміття допоможе уникнути аварійних ситуацій під час сильних снігопадів або відлиги, коли крига може заблокувати стік води. Не зайвим буде також придбати або перевірити робочий стан генератора, якщо ваша місцевість іноді потерпає від відключень електроенергії в морози або через негоду.
Транспорт: підготовка до змін погоди
Власникам автомобілів потрібно заздалегідь подбати про сезонну заміну шин, адже зимова гума значно підвищує безпеку на слизьких дорогах. Не варто відкладати перевірку акумулятора, а також системи обігріву салону й скла. Для водіїв, які часто виїжджають за місто, обов’язково мати в багажнику теплий одяг, запас питної води, лопату, трос і засоби для чищення скла.
У містах, де часто трапляється ожеледиця або затори через снігопади, варто планувати поїздки з урахуванням погодних умов і користуватись громадським транспортом, якщо ситуація того вимагає. Для велосипедистів, які не відмовляються від поїздок навіть узимку, дуже важливі світловідбивачі й захист від вітру й снігу.
Одежа та догляд за здоров’ям у зимовий період
Зима в Україні може бути непередбачуваною, тому базовий гардероб повинен включати не лише теплий верхній одяг, а й водонепроникне взуття та шарфи, шапки й рукавиці. Особливої уваги потребують діти, літні люди й ті, хто часто перебуває на відкритому повітрі. Обирайте багатошаровий одяг – це дозволяє краще регулювати температуру тіла й уникати переохолодження чи перегріву під час відлиги.
Сухість повітря в приміщеннях часто призводить до проблем зі шкірою й диханням, тому корисно мати зволожувач або провітрювати кімнати. Під час морозів та епідемій варто уникати переохолодження, стежити за раціоном і не забувати про фізичну активність – навіть невеликі прогулянки на свіжому повітрі допомагають зберігати імунітет.
Корисні онлайн-сервіси для відстеження прогнозу погоди
Щоб уникнути неприємних сюрпризів, варто регулярно перевіряти оперативні прогноз погоди на pogoda.date, де доступна інформація про температури, ймовірність опадів і небезпечні явища для кожного регіону України. Для багатьох міст можна налаштувати отримання сповіщень про різкі зміни погоди, що особливо актуально під час штормових попереджень або різких похолодань.
Звертайте увагу на інтерактивні карти атмосферних фронтів, які допоможуть зрозуміти, коли в області насувається циклон або антициклон. Якщо ви плануєте подорожі або роботу на відкритому повітрі, завантажте мобільний додаток pogoda.date, щоб отримувати максимально оперативну інформацію про погодні зміни.
Регіональні нюанси зимової підготовки
Жителі західних і гірських областей повинні враховувати часті снігопади та можливість лавин, тому при поїздках у Карпати варто перевіряти спеціальні попередження для туристичних маршрутів. В регіонах півдня та сходу, де взимку можуть траплятися відлиги й крижаний дощ, потрібно бути особливо обережними на дорогах і стежити за станом електропостачання.
У центральних і північних областях України погода часто змінюється дуже швидко, тож краще завжди мати під рукою як легший, так і зовсім теплий одяг, а також бути готовими до потенційних перебоїв у роботі транспорту. В містах із розвинутою інфраструктурою не зайвим буде заздалегідь дізнатися, де можна знайти пункти обігріву або відвідати громадські простори під час екстремальних морозів.